В Ананьєві відкрили перший на Одещині меморіал воїнам УНР. ФОТО, ВІДЕО
Фото: БФ Героїка
У суботу, 15 вересня, в місті Ананьїв урочисто відкрили перший в Одеській області військовий меморіал, присвячений воякам Армії Української Народної Республіки.
Про це повідомив у соцмережі організатор встановлення монумента – Благодійний фонд “Героїка“.
Почесну варту біля пам’ятника під час церемонії відкриття несли військові Збройних сил України та реконструктори, вбрані в однострої Армії УНР. Військовий оркестр Військової академії з Одеси виконав гімн нової армії “Зродились ми великої години”.
“На пам’ятнику викарбувані імена 106 вояків, які походять з Ананьївського повіту Херсонської губернії і в лавах Армії УНР боролись за незалежність України проти білих і червоних окупантів. Тепер військовий чин цих людей достойно відзначений”, – сказав Павло Подобєд, голова правління фонду “Героїка”.
Меморіал розташовується на в’їзді до міста. На білій колонні височіє орден Армії УНР Залізний Хрест “За Зимовий похід і бої”.
Меморіальний комплекс збудовано на пожертви, зібрані БФ “Героїка”. Автором проекту та виконавцем робіт став учасник бойових дій, доброволець Олег Собченко з Черкащини. У будівництві допомагали місцеві волонтери.
“Ми увічнили серію переможних боїв, що відбулися 16-19 квітня 1920 року. Тоді, в результаті злагоджених дій ананьївських повстанців та підрозділів Армії УНР, українці заволоділи Ананьєвим та довколишніми селами, змусивши російських більшовиків залишити власні позиції. Цей бій уславив Одещину як місце перемоги української зброї”, – пояснив Собченко.
Вшанувати героїв українського війська зібралися представники місцевої та обласної влади, ветерани сучасної російсько-української війни, представники громадськості, гості з Києва.
“Частина мешканців містечка Ананьїв негативно сприйняла відкриття пам’ятника УНР, бо “бандерівцям” якомось пам’ятник. Хоча то були місцеві “бандерівці”, – відзначила журналістка Мар’яна П’єцух.
Читайте також:
Після критики ЗМІ Житомирська ОДА обіцяє реставрувати
занедбаний меморіал під Базаром до роковин трагедії
Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.
Унікальних переглядів: 210
210
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк — переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам «Новинарні».
〉〉 Кожен читач «Новинарні» має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon — на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
… …〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на «Новинарню» в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.
Герої та героїка, або Незручні думки про нашу історичну белетристику – ЛітАкцент – світ сучасної літератури
Сергій Якутович. ДівчинаРоксана Харчук у рецензії «Героїчна анархія як стиль» зачепила болючу проблему, над якою в нас починають потроху замислюватися. Одним реченням її можна сформулювати так: а чи все нормально в нас з нашою історичною свідомістю, зокрема, з пантеоном національних героїв, котрі мали би слугувати для нас прикладом?
Але спочатку невеликий відступ.
Будь-яка національна спільнота (навіть хай «не достатньо сформована») виробляє своє бачення минулого і, відповідно, свою історичну свідомість. Звісно, національне історіописання не варто сприймати як точне та об’єктивне відображення історичних реалій. (Та й взагалі наскільки історія може бути «точною» наукою?) Історіописання, в т.ч. національне, є проекцією нашої свідомості на історичний матеріал. І справа не лише в тому, як ми інтерпретуємо даний матеріал, а й у тому, які факти виділяємо, як їх комбінуємо та вибудовуємо історичні оповіді.
Першопрохідцями у цій справі є історики, які іноді навіть стають національними ідеологами та національними лідерами. Не дивно, що деякі промотори нашого «національного відродження» займалися історичними студіями (М.Костомаров, П.Куліш та інші). А особливо прикметною фігурою в цьому плані є М.Грушевський.
Правда, праці істориків – це переважно «лектура для посвячених». Хоча М.Костомаров, П.Куліш, М.Грушевський писали й художні твори на історичну тематику, відчуваючи, очевидно, недостатність «чистої науки» для усвідомлення/виховання мас. Бо, насправді, історичну свідомість нації формує переважно «популярна» культура. Помітну роль у цьому відігравала і продовжує відігравати художня література (правда, зараз помітно поступившись кіно і телебаченню). Вона не лише доступно пропагує «історичну правду», але, в силу своєї специфіки, творить «потрібні» міфи, які навіть починають сприйматися як реальні історичні факти. Так, хіба мало українців вірять, що Гонта зарізав двох своїх синів, бо вони були католиками, а Тарас Бульба, воюючи під Дубном, убив сина-зрадника?
Р.Харчук, справедливо звертаючи увагу на націотворчий потенціал історичної белетристики, ставить питання про відповідальність письменників (наразі — В.Шкляра), які пишуть на історичну тематику. Їй не подобається, що В.Шкляр героїзує отаманів часів Української революції 1917-1921 рр. «Замість того, – зазначає вона, – щоб поборювати в собі індивідуалізм – українську нездатність піднятися вище свого інтересу: власного «я» і своєї родини, свою схильність до анархії, яка, як відомо, ніколи не стане матір’ю порядку, ми вкотре чуємо про героїчну анархію як останній аргумент». Суворо, але справедливо.
Однак чи варто закидати письменнику те, що він «неправильно» інтерпретує історію, «не помічає, що саме індивідуалізм на межі з анархією, недовіра українців до будь-якої держави, навіть своєї, що сприймається колишньою колонією як інструмент гноблення, відіграє в українській історії фатальну роль»? Письменник, який пише для широкої публіки, не мав би перейматися такими проблемами. Це передусім хліб істориків чи теоретиків історії. Завдання популярного письменника — так подати минуле, щоб ця подача узгоджувалася із поширеними уявленнями щодо «історичної правди». І зробити це якомога якісніше в плані художньому. Здається, В.Шкляр упорався із таким завданням. Принаймні сучасна українська література, яка все більше починає нагадувати андеґраунд, отримала текст, про який говорять, яким цікавляться. І вже в цьому (так мені видається) є позитив. А тепер уявімо, що В.Шкляр чи якийсь інший автор починає дошукуватися «альтернативної правди» і руйнувати стереотипи. Чи не ризикує він залишитися «незрозумілим» і, зрештою, забутим?
І все ж міркування Р.Харчук про «героїчну анархію» в нашій літературі (ширше – у нашій свідомості) заслуговують на серйозну увагу. Адже елементарний аналіз показує: саме ідея «героїчної анархії» є домінуючою в українській художньо-історичній літературі. Звичайно, можна назвати чимало авторів, які писали на історичні теми й обходилися без неї, наприклад, О.Левицький. До речі, цей письменник у своїх художніх творах вміло (просто віртуозно!) використовував архівний матеріал. Але хто це оцінив? Можна згадати й сучасних «історичних белетристів», які ігнорують «героїчну анархію». Проте їхні твори не викликають особливого зацікавлення.
Благодатним матеріалом, на якому наші письменники пророщують ідею «героїчної анархії», є козацькі діяння, передусім Хмельниччина, а також гайдамаччина. Який огром художніх творів маємо на ці теми! Отаманія Української революції 1917-1921 рр., про яку пише В.Шкляр у «Чорному вороні», – не що інше як продовження козаччини і гайдамаччини. До речі, це чудово розумів Л.Троцький, посилаючи більшовицьких агітаторів на українські землі й інструктуючи їх, як треба використовувати анархічність місцевого люду.
Щодо ідеї «героїчної анархії» на українському ґрунті, то в ній, якщо абстрагуватись від деяких нюансів, можна виділити кілька концептуальних складників. Складник перший: українці (добрі, справедливі працьовиті… – перелік чеснот можна продовжити) визискуються, експлуатуються ворогами (поляками, москалями, євреями), які є поганими, безчесними, підступними і т.д. Складник другий: вороги встановлюють для українців свій лад, порядок, але українці, маючи вроджене прагнення до волі, не можуть із цим змиритися. Складник третій: українці героїчно борються за волю (тут діє принцип – здобути або не бути), але програють (не здобувають), відтак їхні ватажки й чимало різного люду посполитого героїчно гине.
Як правило, в творах, де використовується ідея «героїчної анархії», відсутня спроможність смакувати успіх. І водночас спостерігається жаління себе, прийняття ролі жертви (Чи не символом такої «жертовності» є славна Роксолана, про яку, звісно, не забули наші літератори? Більше того, саме про цю жінку-жертву з’явився один із перших українських телесеріалів. Симптоматично, чи не так?) Тому цілком закономірним є «святкування» українцями не перемог, а поразок. Щороку відзначаємо річницю Берестецької битви, бою під Крутами, вшановуємо пам’ять про Голодомор. Ці поразки обросли й продовжують обростати художньо-літературним матеріалом (як високої проби, так і примітивним графоманством).
Водночас забуваємо про свої перемоги. Чи відзначаються, наприклад, в нас річниці Хотинської битви (хоча б на такому рівні, як це щороку робиться під Берестечком)? Але ж Хотинська битва, в якій козаки під проводом П.-К. Сагайдачного разом із поляками розгромили численне турецьке військо, мала велике значення для долі східно- й центральноєвропейських земель! Можна пригадати й інші переможні битви українців, про які, на жаль, навіть професійні історики часто не відають. Хіба багато з нас знає про Оршанську битву, виграну Костянтином Острозьким? І чи є в нашій новочасній художній літературі щось про неї і про цього князя?
Українська історична белетристика, в якій присутня ідея «героїчної анархії», за своєю суттю є народницькою, до того ж із помітними комплексами колоніальної/постколоніальної літератури. Так, головними її героями виступає простолюд, а представники еліти здебільшого трактуються негативно. (До речі, такий концептуальний підхід чітко простежувався в звісній «Книзі буття українського народу»). Власне, все це було і є продовженням у сфері художнього слова традицій народницької історіографії, яка панувала в нашій науці і, зрештою, продовжує панувати (зазнавши, щоправда, деяких модифікацій). Державницька, «аристократична» школа, біля витоків якої стояв В.Липинський, залишилася на маргінесі. Та навіть у істориків-«державників» зустрічаємо чимало народницького. Той таки В.Липинський звертав увагу не на діяння реальних аристократичних родів, а прагнув представити козацьких ватажків елітою та державниками.
Тому закономірно, що в українській художньо-історичній літературі, як і в історіографії, не в пошані були (і є) твори, в яких показана діяльність еліт. Були, правда, спроби перебороти цю тенденцію. Навіть визнані класики намагалися зарадити цьому, наприклад, І.Франко й Леся Українка. Так, перший шукав героїку в діяннях давньоруських князів. А героями історичних драм Лесі Українки часто виступали персонажі, які належали до елітарних верств (правда, цими персонажами, як правило, були чужоземці; тим самим ніби «підтверджувалася» думка про безелітарність української нації). І все ж найбільш знаним історичним твором І.Франка став «Захар Беркут», в якому помітний народницький струмінь.
Завдячуючи народництву, наша історична белетристика помітно відрізняється від подібної літератури «нормальних» націй. Наприклад, героями добре відомих історичних романів О.Дюма є представники елітарних верств. Або візьміть «історичну попсу» наших «братніх народів» – твори поляків Ю.І.Крашевського, Г.Сенкевича; росіян О.Толстого й В.Пікуля. Те саме!
Щоправда, може виникнути питання, а чи є в українській історії матеріал, який би давав поживу для «аристократичної» історичної белетристики. Звичайно, є. Інша річ, що його «не хочуть бачити». Якщо наша література ще так-сяк «освоїла» давньоруську княжу історію, то діяння української еліти в пізніші часи для неї, фактично, «терра інкогніта», точніше – небажана зона. Бо ж відомо: нашу історію творив народ, а не якісь там аристократи!
Відповідно, українська історична література проігнорувала чи маргіналізувала сюжети, пов’язані з діяльністю князів Острозьких, Вишневецьких, Заславських, інших аристократичних родів, котрі мали українське походження. Хоча на цьому матеріалі можна витворити цілу історичну епопею, яка сміливо могла б конкурувати з творіннями Дюма-батька чи «Проклятими королями» М.Дрюона. Одна історія Гальшки Острозької чого варта! Або чого вартують перипетії боротьби В.-К. Острозького та О.Ласького. Тут «Три мушкетери» відпочивають! Або який чудовий матеріал для письменника може дати життя князя Д.Вишневецького та інших представників цієї князівської династії! Зрештою, чи хтось задумувався над тим, чому в українській історичній прозі майже проігнорована така благодатна для літераторів «тема Ренесансу». Там же стільки можна різного «накопати». Одна постать С.Оріховського на яку увагу заслуговує! Про Григорія Саноцького чи Філіппо Буонакорсі Каллімаха мовчу. Бо хто про них у нас хоче знати?
Але навіщо нам якась «аристократична» історія в літературі, коли маємо історію «козацьку», істинно народну. Ми навіть навчилися «аристократичні» моменти історії переінтерпретовувати на козацький, народницький манір. Візьмемо хоча б таку знакову для нашої минувшини постать, як С.Наливайко. Була це людина, наближена до князя В.-К. Острозького. Виконував він доручення цього можновладця, брав участь у непростій геополітичній боротьбі, яку вели Австрія й Туреччина, втягуючи в неї країни Східної та Центральної Європи. С.Наливайко листувався з чільними європейськими політиками. Проте завдяки козацьким літописам, а особливо «Історії русів», він перетворився в козацького повстанця і борця проти унії. Таким «народним героєм» його й представляє наша історична література (особливо репрезентативним у цьому плані є роман І.Ле «Наливайко»).
Звісно, можна (і хочеться!) повірити в нашу «кращість», у те, що ми, українці, створили високу трипільську культуру, зробили купу геніальних відкриттів, винайшли писемність, написали першу в світі конституцію і т.д. і т.п. Можна повірити й у кращість нашої історичної белетристики (порівняно з французькою, англійською, російською, польською…). Бо де в москалів, поляків, французів, англійців є таке оспівування простолюду, як у нас!
Тільки давайте замислимося, який суспільний ефект від своєї історичної белетристики є в «державницьких» народів і який цей ефект у нас? Якщо у них дана література націлює на сприйняття держави як необхідної даності, то в нас орієнтує на анархічну волю-сваволю (з відповідною героїкою). Який підхід кращий – це вже, звісно, справа смаку (ментального?)
Але… «за такого підходу ми, втішаючись своєю славою, приречені залишатися збунтованою масою, що гине від власної героїчної руки» (Р.Харчук). Здається, краще не скажеш.
Петро КралюкНародився 1958 року в м. Ківерці Волинської області. Закінчив історичний факультет Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки. Навчався в аспірантурі Інституту суспільних наук Академії наук УРСР (м. Львів). В Інституті філософії української Академії наук захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата філософських наук, а в 1998 році – докторську дисертацію. З 1999 року є членом спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій Д 26. 161. 03 в Інституті філософії НАН України, а з 2005 року є головою спеціалізованої вченої ради К 48. 125. 01 у Національному університеті «Острозька академія». Працює першим проректором цього університету. Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, в т. ч. монографічних досліджень, автор шести книг художньої прози
ГЕРОЇКА
ПРО НАС
«Героїка» – це благодійний фонд, що виник у 2010 році як громадська ініціатива зі спорудження пам’ятників і пам’ятних знаків борцям за волю України. Молодь з різних областей країни згуртувалась для того, аби разом маркувати простір нашої Батьківщини українськими військовими символами, утверджувати ідеї державності та волелюбності українців.
Ми почали свою роботу зі спорудження першого на півдні нашої держави пам’ятника борцям за волю України (с. Зміївка на Херсонщині). У 2013 р. “Героїка” була зареєстрована як благодійний фонд. У 2014-2016 рр. ми займались допомогою українським підрозділам: «Донбас», «Азов», 30-та ОМБр ЗСУ.
Зараз “Героїка” шукає та впорядковує українські військові поховання, споруджує пам’ятники і пам’ятні знаки на місцях боїв, військових походів та в пам’ять полеглих українських воїнів. Нами реалізовано 28 меморіальних проектів по всій Україні.
Наша мета – це дослідження та популяризація української військової історії. Основними напрямками роботи є:
– Пошук і впорядкування поховань борців за самостійність України
– Охорона українських військових могил
– Оплата оренди місць поховань українських комбатантів закордоном
– Будівництво мілітарних пам’ятників і меморіалів
– Встановлення меморіальних дошок
– Запис відеоспогадів учасників визвольного руху
– Виготовлення і розповсюдження просвітницьких матеріалів з історії українського війська
Ми шукаємо волонтерів та однодумців, щоб спільною роботою вшановувати українських воїнів і пропагувати жертовність і любов до України.
Наша команда.
Вищим органом управління Фонду є Загальні Збори. Правління є постійно діючим виконавчим органом управління Фонду, що обирається на Загальних Зборах терміном на 5 років. 3 квітня 2017 р. Загальні Збори обрали Правління Фонду у складі:
Павло Подобєд | Юрко Яворський |
Андрій Ковальов | Ярослав Тинченко |
Контроль над діяльністю Правління здійснює Наглядова Рада, що обирається Загальними Зборами строком на два роки. Чинний склад Наглядової Ради був обраний 3 квітня 2017 р. на Загальних Зборах Фонду.
Ростислав Мартинюк |
Орест Стець | Юрко Фартушний |
Координацію діяльності з впорядкування військових поховань та місць пам’яті здійснює:
Олег Собченко |
Наш скарбник:
Наталка Цюпка
Адреса для листування:
Благодійний фонд “Героїка”
а/с №281
Київ-1
Україна
01001
Ви можете підтримати нас на патріоні, або зробити переказ за реквізитами:
«Героїка» будує пам’ятник бійцям УНР на Хмельниччині та потребує допомоги меценатів. ВІДЕО
Про це повідомляє Мілітарний.
Новим проєктом, який реалізує фонд, стане спорудження пам’ятника на могилі козаків та старшин 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії УНР, які загинули у бою з російськими більшовиками та були поховані у с. Великі Зозулинці Красилівського району Хмельницької області.
Запроєктований пам’ятник являтиме собою муровану стіну, понад два метри заввишки, в центрі якої буде розташовано рельєфне зображення Хреста Симона Петлюри з лавровими вінками обабіч нього.
У підніжжі хреста заплановано розмістити гранітну плиту із присвятою воякам 6-ї Запасової стрілецької бригади. Монумент буде встановлено на невеликому п’єдесталі, до якого вестимуть бетонні сходи.
Історична довідка про це поховання:
Влітку 1920 р. більшовицькі війська атакували запасові бригади Армії УНР, що перебували у селах Великі та Малі Зозулинці. Хоча українці поставили рішучий спротив, все ж понесли великі втрати. Під час одного з таких боїв, що розгорнувся безпосередньо у Великих Зозулинцях 7 липня 1920 року, до більшовицького полону потрапили козаки та старшини з 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії УНР.
Після відмови перейти на службу до ворога червоноармійці пограбували полонених і стратили їх. Хорунжому 6-ї Запасової стрілецької бригади Кобилянському, який дістав вогнепальне поранення і поранення від удару списом, вдалось врятуватися з-під розстрілу через раптову атаку 13-ї дивізії Війська Польського, що повела наступ на Великі Зозулинці.
Обставини страти українських полонених були докладно описані Кобилянським командиру бригади полковнику Гнату Порохівському і невдовзі знайшли відображення у рапорті комбрига на ім’я командувача запасовими частинами Армії УНР.
Нагадуємо, що у жовтні 2018 р. року співробітниками КП Львівської обласної ради «Доля», на замовлення Українського інституту національної пам’яті, була досліджена поховальна яма на території села Великі Зозулинці, що на Хмельниччині.
У ямі були виявлені останки 26-ти людей зі слідами насильницької смерті. Характер розташування останків підтвердив свідчення історичних джерел та місцевих старожилів. 11 грудня 2018 року у Великих Зозулинцях українських вояків перепоховали за християнським звичаєм та з військовими почестями.
Як відзначають у Благодійному фонді: «Ми продовжуємо збір коштів на будівництво і закликаємо наших прихильників зробити свій внесок у реалізацію проєкту»:
————————————————
ПриватБанк: 4149 6090 0301 3192, Цюпка Наталя Романівна
————————————————
Найменування юр. особи: Благодійна організація «Благодійний фонд «Героїка»
Код ЄДРПОУ: 38697076
Валюта рахунку: UAH
№ рахунку: UA343510050000026005602566300
Назва банку: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»
МФО (код банку): 351005
Призначення платежу: Благодійний внесок
————————————————
PayPal: [email protected]
————————————————
Patreon: https://www.patreon.com/heroyika
«Героїка» будує пам’ятник бійцям УНР на Хмельниччині
2364 30 Квітня, 2021 Проєкт пам’ятнику в селі Великі Зозулинці
«Героїка» за кошти меценатів будує пам’ятник бійцям УНР на Хмельниччині, де розташована братська могила вояків.
Про це повідомляє Мілітарний.
У цьому місці в селі Великі Зозулинці поховано 26 вояків Армії Української Народної Республіки.
На місці майбутнього пам’ятнику вже проведено роботи з вирівнювання грунту механічним способом за допомогою екскаватора:
Після чого завезено будівельні матеріали:
Перед цим були зроблені необхідні заміри ділянки, на якій знаходиться братська могила, та здійснено її планування.
Запроектований пам’ятник являтиме собою муровану стіну, понад два метри заввишки, в центрі якої буде розташовано рельєфне зображення Хреста Симона Петлюри з лавровими вінками обабіч нього.
У підніжжі хреста заплановано розмістити гранітну плиту із присвятою воякам 6-ї Запасової стрілецької бригади. Монумент буде встановлено на невеликому п’єдесталі, до якого вестимуть бетонні сходи.
«Героїка» за кошти меценатів будує пам’ятник бійцям УНР на Хмельниччині. Проєкт пам’ятнику в селі Великі ЗозулинціНа початку квітня волонтери здійснили перевезення пісковика, видобутого з кар’єру у м. Ямпіль на Вінниччині до районного центру Красилів на Хмельниччині. Пам’ятник буде виготовляти майстер Олег Собченко.
Історична довідка про це поховання:
Влітку 1920 р. більшовицькі війська атакували запасові бригади Армії УНР, що перебували у селах Великі та Малі Зозулинці. Хоча українці поставили рішучий спротив, все ж понесли великі втрати. Під час одного з таких боїв, що розгорнувся безпосередньо у Великих Зозулинцях 7 липня 1920 року, до більшовицького полону потрапили козаки та старшини з 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії УНР.
Після відмови перейти на службу до ворога червоноармійці пограбували полонених і стратили їх. Хорунжому 6-ї Запасової стрілецької бригади Кобилянському, який дістав вогнепальне поранення і поранення від удару списом, вдалось врятуватися з-під розстрілу через раптову атаку 13-ї дивізії Війська Польського, що повела наступ на Великі Зозулинці.
Обставини страти українських полонених були докладно описані Кобилянським командиру бригади полковнику Гнату Порохівському і невдовзі знайшли відображення у рапорті комбрига на ім’я командувача запасовими частинами Армії УНР.
Перепоховання загиблих вояків УНР Фото: Красилівська РДАУ жовтні 2018 р. року співробітниками КП Львівської обласної ради «Доля», на замовлення Українського інституту національної пам’яті, була досліджена поховальна яма на території села Великі Зозулинці, що на Хмельниччині. У ямі були виявлені останки 26-ти людей зі слідами насильницької смерті. Характер розташування останків підтвердив свідчення історичних джерел та місцевих старожилів. 11 грудня 2018 року у Великих Зозулинцях українських вояків перепоховали за християнським звичаєм та з військовими почестями.
«Героїка» за кошти меценатів будує пам’ятник бійцям УНР на Хмельниччині. Військові почесті під час перепоховання останків загиблих бійців Армії УНР Фото: galinfoЗробити пожертву на спорудження пам’ятника можна за реквізитами:
ПриватБанк: 4149 6090 0301 3192, Цюпка Наталя Романівна
Найменування юр. особи: Благодійна організація «Благодійний фонд «Героїка»
Код ЄДРПОУ: 38697076
Валюта рахунку: UAH
№ рахунку: UA343510050000026005602566300
Назва банку: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»
МФО (код банку): 351005
Призначення платежу: Благодійний внесок
PayPal: [email protected]
Patreon: https://www.patreon.com/heroyika
Сподобався матеріал? Підтримай незалежний проект — одна кава — 30 гривень — дозволять нам працювати для Вас!
➡ Приват 4149 6293 1808 2567
➡ Моно: 4441 1144 4179 6255
Побачили неточність чи маєте чим доповнити матеріал? Напишіть нам: [email protected]
Підписуйтесь на наші соцмережі:
Facebook
Twitter
YouTube
Запущено онлайн-ресурс “Віртуальний некрополь української еміграції”
24 листопада в “Укрінформі” Український інститут національної пам’яті разом із благодійним фондом “Героїка” презентував геоінформаційну систему “Віртуальний некрополь української еміграції”. На новому онлайн-ресурсі за електронною адресою: necropolis.uinp.gov.ua зібрана та відкрита для всіх інформація про поховання української політичної та мистецької еліти за кордоном.
“УІНП мав на меті створити інтерактивний інструмент, за допомогою якого Україна як держава та громадські об’єднання зможуть ефективно взаємодіяти та здійснювати роботу з обліку, пошуку та збереження поховань української еліти за кордоном”, – зазначив начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті УІНП, один з ініціаторів та координаторів цього проєкту Павло Подобєд.
Сайт містить дані про понад 2 600 поховань на 284 кладовищах по всьому світу. Його відвідувачі можуть за допомогою багатофункціонального пошуку швидко та безкоштовно відшукати інформацію про могилу певної особи за ім’ям та прізвищем, за датою чи місцем народження або смерті. В один клік вивести на екран список українських художників, дипломатів чи, наприклад, математиків, похованих закордоном; переглянути розташування могил чи певного цвинтаря на карті. Кожній персоналії на сайті присвячена окрема сторінка, що містить біографічну довідку, координати та фото могили, відомості про стан місця поховання та статус оплати.
До запуску геоінформаційної системи пошук цієї інформації вимагав звернення до багатьох джерел. Співробітники УІНП разом із партнерами працювали близько трьох років, щоб зібрати наявні дані та узагальнити їх на єдиному ресурсі.
Детально про те, як працювати з геоінформаційною системою, під час презентації розповів Павло Подобєд. Презентацію можна подивитися у відеозаписі.
“Багато людей, які пов’язували свою долю з Україною, на жаль, поховані за межами України. Дізнатися про те, наскільки великим був вплив українських хвиль еміграції, можна й завдяки цьому сайту. Збереження їхнього спадку – це збереження нашої історії, яка не є такою плоскою та однозначною, як багатьох з нас вчили в радянських школах. Сам факт того, що ми звертаємо на це увагу, й очевидно надалі будуть потрібні зусилля щодо збереження цих пам’яток, – це прояв того, що ми свою історію шануємо”, – сказав під час презентації міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.
Український інститут національної пам’яті сподівається, що віртуальний некрополь сприятиме кращій опіці над українськими похованнями за кордоном, зокрема, із залученням недержавних організацій. Адже за підрахунками Українського інституту національної пам’яті, йдеться про понад 250 тисяч поховань українців, які проявили себе певним вагомим внеском в українську історію чи культуру. Надати опіку такій великій кількості могил, значна частка яких потребують оплати за землекористування, виключно державним коштом Україна не має змоги.
Партнерами Українського інституту національної пам’яті у реалізації проєкту є благодійний фонд “Героїка”, Міністерство закордонних справ України та компанія “Софт-про”. Зокрема, БФ “Героїка” передав для поєкту 15 тисяч світлин могил представників української еміграції.
“Хочу подякувати нашим посольствам та організаціям закордонних українців, які зробили кропітку роботу, збираючи інформацію про українські поховання за кордоном. Ми раді бути учасниками цього проєкту”, – зазначила у своєму виступі Лариса Дір, начальниця Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва МЗС.
Участь у презентації віртуального некрополя також взяли Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, Андрій Ковальов, представник благодійного фонду “Героїка” та Роман Зіненко, представник компанії “Софт-про” – розробника геоінформаційної системи.
“Віртуальний некрополь української еміграції” був би неможливим без колосальної підтримки багатьох людей доброї волі, які не шкодували власних часу та ресурсів. Український інститут національної пам’яті висловлює щиру подяку всім партнерам проєкту та усім, хто долучився до збереження поховань видатних українців за кордоном.
Джерело: УІНП.
Війна без зайвої героїки | Газета «День»
Вночі з 10 на 11 листопада о 00.10 на телеканалі «1+1» дивіться програму «Арґумент-кіно» та фільм режисера Єви Нейман «Будинок із башточкою».
Стрічкою кінорежисера Єви Нейман «Будинок із башточкою» у програмі започатковується показ низки українських фільмів сучасної доби, зокрема, тих, що з’явилися на світ, завдяки новочасній державній кінополітиці, котра відкрила шлях дебютантам, а також сприяла збільшенню та урізноманітненню національного кіновиробництва.
Щоправда, фільм «Будинок із башточкою», у сюжеті якого розгортається драматична історія восьмирічного хлопчика, який повертається з мамою до рідного міста з евакуації взимку 1944 року, є незалежною кінопродукцією – стрічку створено виробничою компанією «1+1 production».
На півшляху додому, на невідомому полустанку малого з ненькою знімають із поїзда, тому що мати захворює на тиф. Незабаром вона помирає. Усе, що малий запам’ятав про місце, де назавжди лишилася його мати, – це те, що на привокзальній площі стоїть старий будинок із башточкою… Дитина лишається сам на сам зі своїм горем, серед чужих людей. Але, довірившись незнайомцям, хлопчак уперто продовжує свій шлях додому.
У фільм Єви Нейман не простежується жодної воєнної героїки, навпаки – тут діють люди негероїчні, і вони, сказати б, поневіряються у поруйновому просторі свого особистого життя, шукаючи й зазвичай не знаходячи прихистку. І важко не погодитися з тими, хто, поряд з іншим, вичитує у фільмі «Будинок із башточкою» певну метафору єврейського життя у трагічному ХХ столітті. Хоча це кіно не є аж таким спеціальним, і його філософія цілком надається до універсальніших потрактувань.
Стрічка є лаконічною, чорно-білою за зображенням. Вона сповнена довгих кадрів, неспішного розвою подій. Взагалі, попри відповідну тематичність та сюжет, цей фільм доволі скупий на висловлення сильних почуттів. Навіть дещо інакше – у ньому повсякчас тримається дистанція щодо емоцій.
«Будинок із башточкою» є вже другим повнометражним фільмом Єви Нейман, яка навчалася режисерському ремеслу в німецькій кіношколі, а згодом асистувала живому класику українського кінематографа Кірі Муратовій, також пройшовши її безпосередню фільмувальну школу. По тому з’явився дебютний фільм Нейман «Біля річки», екранізація двох оповідань письменника Фрідріха Горенштейна – «Бабусі» та «Розмова».
«Будинок із башточкою» – також Горенштейнове оповідання, екранізоване Євою Нейман, та ще й автобіографічне.
Свого часу Фрідріх Горенштейн був дисидентом та еміґрував із Радянського Союзу, а його твори, закономірно, заборонили. Разом із тим, за радянського періоду свого життя він практикував як кінодраматург, і є, зокрема, автором сценаріїв до таких відомих, знакових фільмів, як «Солярис» Андрєя Тарковського та «Раба кохання» Нікіти Міхалкова. Власне, про Горенштейна-сценариста, а також екранізованого автора йтиметься у прогамі в спеціальному сюжеті.
Також варто зауважити, що фільм Єви Нейман має кілька престижних фестивальних нагрод. Передусім, це головний приз конкурсної програми «Від Сходу до Заходу» 47 Міжнародного кінофестивалю, що проводиться у чеських Карлових Варах. Також – перемога на 16 Міжнародному кінофестивалі «Темні ночі» у столиці Естонії Талліні – Ґран-прі форуму, а також нагорода за найкращу операторську роботу.
Ян Цзэ-чжун, китайский герой-разведчик НОАК, вооруженный мыслями Мао Цзэ-дуна и проникнутый революционной мудростью и храбростью пролетариата, в современной революционной Пекинской опере «Взять тигровую гору стратегией»
Библиотека Конгресса не владеет правами на материалы в своих коллекциях. Следовательно, он не лицензирует и не взимает плату за разрешение на использование таких материалов и не может предоставить или отказать в разрешении на публикацию или иное распространение материала.
В конечном счете, исследователь обязан оценить авторские права или другие ограничения на использование и получить разрешение от третьих лиц, когда это необходимо, перед публикацией или иным распространением материалов, найденных в фондах Библиотеки.
Для получения информации о воспроизведении, публикации и цитировании материалов из этой коллекции, а также о доступе к оригинальным материалам см .: Коллекция плакатов Янкера — Информация о правах и ограничениях
- Консультации по правам : Публикация может быть ограничена.Для получения информации см. «Коллекция плакатов Янкера» (http://lcweb.loc.gov/rr/print/res/250_yank.html).
- Номер репродукции : LC-USZC4-8112 (прозрачная цветная пленка для копирования) LC-USZ62-126761 (ч / б пленка, копия негр.)
- Телефонный номер :
POS 6 — Китай, нет. 132 (размер C)
[P&P]
- Консультации по доступу : —
Получение копий
Если изображение отображается, вы можете скачать его самостоятельно.(Некоторые изображения отображаются только в виде эскизов вне Библиотеке Конгресса США из-за соображений прав человека, но у вас есть доступ к изображениям большего размера на сайт.)
Кроме того, вы можете приобрести копии различных типов через Услуги копирования Библиотеки Конгресса.
- Если отображается цифровое изображение: Качество цифрового изображения частично зависит от того, был ли он сделан из оригинала или промежуточного звена, такого как копия негатива или прозрачность.Если вышеприведенное поле «Номер воспроизведения» включает номер воспроизведения, который начинается с LC-DIG …, то есть цифровое изображение, сделанное прямо с оригинала и имеет достаточное разрешение для большинства публикационных целей.
- Если есть информация, указанная в поле «Номер репродукции» выше: Вы можете использовать номер репродукции, чтобы купить копию в Duplication Services. Это будет
составлен из источника, указанного в скобках после номера.
Если указаны только черно-белые («черно-белые») источники, и вы хотите, чтобы копия показывала цвет или оттенок (при условии, что они есть на оригинале), обычно вы можете приобрести качественную копию оригинал в цвете, указав номер телефона, указанный выше, и включив каталог запись («Об этом элементе») с вашим запросом.
- Если в поле «Номер репродукции» выше нет информации: Как правило, вы можете приобрести качественную копию через Службу тиражирования.Укажите номер телефона перечисленных выше, и включите запись каталога («Об этом элементе») в свой запрос.
Прайс-листы, контактная информация и формы заказа доступны на Веб-сайт службы дублирования.
Доступ к оригиналам
Выполните следующие действия, чтобы определить, нужно ли вам заполнять квитанцию о звонках в Распечатках. и Читальный зал фотографий для просмотра оригинала (ов). В некоторых случаях суррогат (замещающее изображение) доступны, часто в виде цифрового изображения, копии или микрофильма.
Товар оцифрован? (Уменьшенное (маленькое) изображение будет видно слева.)
- Да, товар оцифрован. Пожалуйста, используйте цифровое изображение вместо того, чтобы запрашивать оригинал. Все изображения могут быть
смотреть в большом размере, когда вы находитесь в любом читальном зале Библиотеки Конгресса. В некоторых
случаях доступны только эскизы (маленькие) изображения, когда вы находитесь за пределами библиотеки
Конгресс, потому что права на товар ограничены или права на него не оценивались.
ограничения.
В качестве меры по сохранности мы обычно не обслуживаем оригинальный товар, когда цифровое изображение доступен. Если у вас есть веская причина посмотреть оригинал, проконсультируйтесь со ссылкой библиотекарь. (Иногда оригинал слишком хрупкий, чтобы его можно было использовать. Например, стекло и пленочные фотографические негативы особенно подвержены повреждению. Их также легче увидеть в Интернете, где они представлены в виде положительных изображений.) - Нет, товар не оцифрован. Перейдите к # 2.
- Да, товар оцифрован. Пожалуйста, используйте цифровое изображение вместо того, чтобы запрашивать оригинал. Все изображения могут быть
смотреть в большом размере, когда вы находитесь в любом читальном зале Библиотеки Конгресса. В некоторых
случаях доступны только эскизы (маленькие) изображения, когда вы находитесь за пределами библиотеки
Конгресс, потому что права на товар ограничены или права на него не оценивались.
ограничения.
Указывают ли указанные выше поля Консультативного совета по доступу или Номер вызова, что существует нецифровой суррогат, типа микрофильмов или копий?
- Да, существует еще один суррогат. Справочный персонал может направить вас к этому суррогат.
- Нет, другого суррогата не существует. Перейдите к # 3.
- Если вы не видите миниатюрное изображение или ссылку на другого суррогата, заполните бланк звонка. Читальный зал эстампов и фотографий. Во многих случаях оригиналы могут быть доставлены в течение нескольких минут. Другие материалы требуют записи на более позднее в тот же день или в будущем. Справочный персонал может посоветуют вам как заполнить квитанцию о звонках, так и когда товар может быть подан.
Чтобы связаться со справочным персоналом в Зале эстампов и фотографий, воспользуйтесь нашей Спросите библиотекаря или позвоните в читальный зал с 8:30 до 5:00 по телефону 202-707-6394 и нажмите 3.
Хип-хоп ура
Это был забавный старый рок-н-ролльный мир для Майкла Франти, впервые обнаруженный героическим Джелло Биафра, когда он работал с оригинальной индустриальной группой Западного побережья, The Beatnigs (на которую огромное влияние оказали другие индустриально-рокеры, Einsturzende Neubaten. ) они выпустили свой первый материал на лейбле Biafra Alternative Tentacles, но по-настоящему приобрели известность только тогда, когда он и сайд-кик Роно Цзе подписали контракт с крупным лейблом и изменили свое название на The Disposable Heroes Of Hiphoprisy.
Их единственный альбом Hipocrisy Is The Greatest Luxury (1993) был одним из тех, что «в нужное время, в нужном месте». В значительной степени это пост-MTV, пост-новая технологическая часть работы, она была направлена на то, чтобы справиться с последствиями медиа-мира, в котором мы все живем. Быстро подобрали U2, которые отправили их в тур Zooropa и использовали Телевидение: Drug Of The Nation в качестве начала их концерта, они также были обречены на Public Enemy, но вскоре распались — не из-за музыкальных разногласий, а из-за политических разногласий — Роно Цзе был Миком Джонсом для Джо Страммера из Майкла Франти, если вы знаете, что вам нужно. музыкальная история.
Франти продолжил исследовать всевозможные этнические и политические проблемы со своей новой группой Spearhead. Привнося в звук больше соула, регги и кусочков джаза, он был полон решимости уйти от назойливых индустриальных битов The Disposables — «эта группа была немного похожа на брокколи — людям это нравилось, потому что они думали, что это хорошо для них. «. Первый альбом Spearhead, Home (1995), был не лучшим, хотя он породил несколько американских хит-синглов — Hole In The Bucket и People In The Middle, но совершенно новый, Chocolate Supa Highway, является улучшением и стоит того. перейти на посты для прослушивания.
Для Франти, как всегда, средство массовой информации — это сообщение, и он считает, что это средство, далекое от дальтонизма: «Речь идет о другой стороне информационной супермагистрали — черном царстве», — говорит он. «То, как чернокожие общаются — через музыку, голос, идеи. В каком-то смысле хип-хоп — это наш всемирный Интернет.Большинство историй на альбоме основаны на моем опыте путешествий в турне и наблюдении за тем, как хип-хоп распространился по всему миру. Также пора рассказать о событиях недавней истории и начать привлекать к ответственности братство старых добрых парней, политриков, занимающихся контрабандой кокаина, и хорошо одетых слизняков за преступления, которые они сотворили на « нас », надежных, добродушных, травяных -использование, поколение хип-хопа. «Достаточно честно.
Спектакль Micheal Franti’s Spearhead The Olympia Theater, Дублин в следующий понедельник в 20:00.м.
IT вполне может быть просто очередным выходом для СМИ, но это символическое доказательство того, что могущественные Prodigy — это группа класса A, а весь мир — их лобстер и все такое: в следующее воскресенье вечером в 12 часов ночи магазины Virgin откроются как в Дублине, так и в Белфасте. их двери — как и Tower Records, Dublin и Golden Discs, Dublin и Cork — так что нетерпеливые фанаты могут войти и раздобыть свои горячие копии нового альбома The Fat Of The Land. .Очень популярная панк-рок-группа, The Prodigy, возглавит однодневную поездку «Я не могу поверить, что это не Feile» в Типп 24 августа … Новый сингл Сэка, Latitude, теперь в магазинах, и они будут завтра вечером, в 21:00, отыграть концерт, чтобы открыть новое заведение для рок-музыки в Дублине. Он называется The Funnel и находится на городской набережной 24 (в основном, рядом с Городским центром искусств), и это будет что-то вроде подземного сада в камнях, что неплохо. Вечернюю поддержку оказывает новая группа Алана Калливана, Ева Даллас… Несмотря на то, что Мэри Блэк перепела пять из его песен на своем новом альбоме, Дэвид Грей сохранил своих культовых ирландцев до такой степени, что теперь он играет три концерта в The Mean Fiddler в Дублине (воскресенье, понедельник и вторник). Еще он играет в The Metropole Hotel, Cork сегодня вечером … Люди Strictly Fish снова бродят по докам: каждую пятницу в Friday Social в Колумбии (набережная сэра Джона Роджерсона — старая набережная Место проведения) и в том же месте в субботу, все танцующие и пьющие оригинальные Strictly Fish находится в резиденции (в подвале есть коктейль-бар — как это круто?)… Hope Promotions переживает один из самых загруженных периодов, продвигая хардкорные выступления повсюду: в воскресенье вечером в старом добром баре Charlie’s на улице Aungier Street они представят тройной заголовок: Month Of Birthday, Capstan и Tetsuo. за вход в размере двух фунтов стерлингов и 50 пенсов. Обратите внимание: когда мы говорим «хардкор», мы имеем в виду хардкор.
| Героическая рота, вооруженная идеями Мао Цзэ-дуна China Pictorial 1966 г.8. с.10 Товарищ Линь Бяо сказал в своем знаменитом Да здравствует победа в Народной войне! : «Благодаря применение линии товарища Мао Цзэ-дуна по строительству армии, там в нашей армии во все времена преобладал высокий уровень пролетарского политическое сознание, атмосфера заинтересованности в изучении думал о Мао Цзэ-дуне, отличном моральном духе, прочном единстве и глубокая ненависть к врагу, и, таким образом, гигантская моральная сила была приведен к существованию.В бою он не боялся ни невзгод, ни смерти, он смог зарядиться или удержать свою позицию в качестве условия требуют. Один человек может играть роли нескольких, десятков или даже сотни, и чудеса могут твориться ». Накануне Дня Армии «1 августа» мы посетили отряд китайских войск. Народно-освободительная армия называлась «Вторая стальная красная рота», который имеет долгую историю. Из всего, что мы видели и слышали во время нашего пребывания, и по нашему личному опыту мы остро чувствовали, что эта компания соответствует описанию товарища Линь Бяо. Когда компания была впервые организована, товарищ Линь Бяо был назначен командир, он сыграл героическую роль в восстании в Наньчане. 1 августа 1927 года, которым руководила Коммунистическая партия Китая. В В апреле 1928 г. войска Наньчанского восстания подошли к Горы Чингкан, построенная первая в Китае база красных революционеров лично товарищ Мао Цзэ-дун, и объединил усилия с армии Осеннего Восстания под командованием товарища Мао Цзэ-дун.Они были объединены в Четвертую армию Китайская Рабоче-Крестьянская Красная Армия. Затем, под личным руководством товарища Мао Цзэдуна, компания создала отделение партии, ввела политическую работу, ввела влияние трех основных демократий в политической, экономической и военного дела, дал первые уроки, обучая мужчин «драться для рабочих и крестьян », и поставил три задачи борьбы, производство и массовая работа.Таким образом, вторая компания стала компанией нового типа. отряд народной армии. Он героически сражался в контрпоходах против «окружения и подавления». Во время всемирно известного Длинный марш за 25000 ли, вторая рота всегда лидировала, форсирование реки Вуцзян, захват моста Лютин, пересечение Снежные горы и переход через луга. Куда бы они ни пошли, они распространяли революционную правду и искры революция среди народных масс.Таким образом, компания была присвоено почетное звание «Всесторонняя модельная компания». В течение Первый период Войны сопротивления против Японии, компания принял участие в знаменитой кампании Pinghsingkuan. После этого пошло глубоко в тыл врага, чтобы разбудить и вооружить массы и зажечь пламя партизанской войны повсюду. Зимой 1948 г. в г. напряженная борьба за окружение и уничтожение основных сил Гоминьдановская армия (я.э., войско Ляо Яо-сяна) в Кампания Ляоси-Шэньян, вторая компания отбила десятки ожесточенная атака врага и прочная блокировка прохода, который должен был использовались противником для прорыва. После кампании, было присвоено почетное звание «Вторая стальная красная рота». присвоил ему и из его рядов появилось 167 героев и образцов борцов за три года Освободительной войны. Переворачивая страницы славной боевой истории Вторую компанию побуждают воздать ей высшую похвалу: — мысль Мао Цзэ-дуна, придавшая этой единице непобедимость. боевая мощь! Этим ветеранам войны сменила группа после группа молодых солдат, которые, как и их предки, умны и храбрый, с неуемной боевой волей.Они продолжают и развитие традиций гор Чингкан. Повышение высоко, великое красное знамя мысли Мао Цзэ-дуна, они строить армию, ставя во главу угла пролетарскую политику повысить боевую мощь вооруженных сил. Эти молодые солдаты хорошо помнят учение товарища Линь Бяо «В своем борьба с народной армией не зависит только от оружия и техника, она опирается в основном на политику, на пролетарскую революционная сознательность и отвага командиров и борцов, при поддержке и поддержке масс.» «Самый лучший оружие — это не самолет, пушка, танк или атомная бомба; это Мао Мысль Цзэ-дуна. Величайшая боевая мощь — это человек, вооруженный Мысль Мао Цзэ-дуна — мужество и бесстрашие перед смертью ». Пропитанные глубокими пролетарскими чувствами кадры и солдаты Вторая компания изучает работы председателя Мао каждый день. Председатель Мао Служите народу , Памяти Нормана Бетьюна и Глупый старик, свернувший горы позволили молодым солдатам развить перспективу служения Китайцы и люди всего мира от души.Они лелеют революционные интересы китайского народа и людей по всему миру и берут на себя бремя китайцев революция и мировая революция. Они полны решимости посвятить себя к окончательному захоронению империализма и к освобождению угнетенных и эксплуатируемых людей. Посмотрите, как эти молодые солдаты выразите это: «Храните людей в своем сердце навсегда и всегда храните революция в уме.Тогда ты сможешь отбросить все мысли о личной выгоде и потерях, преодоление любых трудностей или невзгоды, бросить вызов ограм всех мастей, рискнуть и бросить вызов опасностям ». В отделениях, взводах и роте ведутся записи, говорящие о горькой, доосвободительной истории солдатских семей, и о страданиях угнетенных и эксплуатируемых людей во всем мире.Глубокая классовая ненависть воодушевляет солдат революционный пыл. Их ненависть к врагу сосредоточена в дула своих орудий, и они берут буровую площадку для поле боя и цель для реального врага. Они упорно тренируются для людей и для революции, сохраняя их энтузиазм при всевозможных неблагоприятных погодных условиях. Обучение в опасной горы и быстрые реки не могут заглушить их энтузиазм.Многие из они стали «меткими стрелками», «железными ногами», «тиграми в лес »и« хребет крепкий ». Компания всегда придерживалась демократических традиций народная армия, широко развивающая три основные демократии в политические, экономические и военные дела. Кадры скромные в прислушиваясь к мнению солдат и следуя за линией масс, в то время как солдаты сознательно соблюдают дисциплину и решительны в подчинении приказам.Все сделано хорошо, быстро и качественно коллективные усилия. Кадры и солдаты тесно сотрудничают, разделяя радости и печали и проявляя внимание друг к другу. В компании царит атмосфера глубокого классового братства. и классовое чувство пролетариата. Помня об учении председателя Мао об уважении и заботе для людей компания поддерживает с ними самые тесные связи.Со своими вещами на спине и с собственными провизия, солдаты уходят в народные поселения на ночлег, есть, жить и работать с участниками. Они помогают участникам изучать работы председателя Мао и распространять мысли Мао Цзэ-дуна. Они Помогите людям весенней вспашкой и осенней уборкой урожая, летом рыхление и зимнее хранение. Они тренируют народное ополчение и пропагандировать мысль председателя Мао о войне народов.Вторая компания стала родной и близкой членам коммуны. Их отношения с народные массы подобны единице между рыбой и водой. Поскольку эти молодые солдаты в глубине души заботятся об интересах народа. они переняли у своих революционных предшественников задачу действовать как «производственная единица, а также как армия». Они открываются пустоши, возделывать поля, выращивать овощи и разводить свиней, чтобы облегчить людям их бремя и развить трудолюбие, что является истинным признаком трудящихся людей.В 1965 году они произвел более 58000 джин овощей, более 3500 джин свинины и около 3000 джин зерна. В настоящее время великая всенародная пролетарская культурная революция прилив силы и жизненной силы. В этом великом революционном торрент, Вторая Красная рота, высоко поднимающая великое красное знамя мысли Мао Цзэ-дуна, поднялся, героически впереди, как в старину на поле боя при атаке и захват позиций противника.Используя мысль Мао Цзэ-дуна, самое острое и мощное оружие, они яростно стреляли по антипартийная и антисоциалистическая черная линия, смела всех монстров и демонов и жестко критиковал всю старую идеологию и культуру и все старые обычаи и привычки, воспитанные эксплуататорскими классов, отравили умы людей для тысяч годы. В этом беспрецедентном, трогательном, великом пролетарском культурной революции, они творчески изучают и применяют идеи Мао Цзэ-дуна. думали закалять себя быть все более пролетарскими и вечно более воинственный. Независимо от того, насколько отчаянно идет последняя борьба с империализмом, современный ревизионизм и всякая реакция мириться, и как ни зловеще наступление антипартийных и антисоциалистических элементов, бойцы, вооруженные мыслью Мао Цзэ-дуна, ничего не боятся. Они полны решимости «покончить со всеми вредителями! Наша сила — непреодолимый «. |
Татаисо и Мокхоа героич.: Халфус Дракончик / Халфус Дракончик | Qhoku Tsa Seakhi
Mohato oa pele ntlong ea Twilight’s Hammer ke Sehoai sa Wyrmbreaker.U tla e bona moo. Sebata se tšabehang se lihlooho li peli seo mosebetsi oa sona e seng ho ts’oara le ho kokobetsa thato ea liphokojoe. U ka bona kamoo a nang le liphokojoe tse ‘maloa tse seng li ntse li tlamiloe, e le liphofu tsa tlhokofatso. Ho bonahala eka e se e le morao ho bona empa kelellong ea hau ua tseba hore o tlameha ho emisa sebata seo ka litšenyehelo tsohle.
- Boemo : ??
- Raza : Ettin
- Bophelo bo botle : 51 535 200, 10 [184 667 808] / 25 [XNUMX]
- Nako ea ho halefa : Metsotso e 6.
Tataiso ena ke ea mofuta oa bahale khahlanong le Halfus Wyrmbreaker ka hona re tla nahana hore o tloaelane le mofuta o tloaelehileng oa kopano ena. Haeba ha u eo, ke khothaletsa hore u bale file ea mokhoa o tloaelehileng oa tataiso ho ithuta hanyane ka tsebo ea mantlha ea Halfus.
Цебо
Халфус
Протобегемот
- Fireball Barrage: Tloha ho phatloha ha li-Fireball ka liphofu tse sa reroang tsa sera. ( E fumantsoe ke Molebeli oa Nako )
- Phefumoloho e tlabolang: Выдохните, мол, слушайте, как пел’а Протобегемота, и выдумывает его, и Молло.( E fumanoe ke Orphan Emerald Algae )
Дрейки litlamorao
Sebopeho sa sehlopha
Либапали цэ 10
- Литанка цэ 3
- 3 Бафолиси
- ДПС цэ 4
Либапали цэ 25
- Литанка ца 3-5
- 8-9 Бафолиси
- ДПС 11-14
leqheka
Ntho ea pele eo re tla e fumana ha re kena ka phapusing eo Halfus le Protobehemoth ba leng ho eona ke hore likhohlo tsohle, Hammoho le litsuonyana, li tla ba mafolofolo mme ba ka bobeli Halfus le drakone een tsamaeang le боле ба бона.
Mosebetsi oa rona e tla ba ho loants’a litsebo tsohle tse nang le mathata. Ка бобели Хранитель времени, Всадник бури, Наследник Пустоты le Orphan Emerald Hatchlings ba tlameha ho lokolloa ho tloha qalong ke libapali tse fapaneng. Litanka le lingaka li tla tlameha ho senya haholo.
Nakong ea ntoa, litanka li tlameha ho ts’oara liphofu tsa tsona kapele. Litanka tse nang le lisebelisoa tse mpe ka ho fetesisa li lokela ho hlokomela Nether Mohlahlami le Halfus kaha ba senya hanyane.
Ха мото и монг ле е монг а тшоэре хантл, мото е монг ле е монг о локела хо ипеха бохаренг ба каморе ха либапали цохле ли эме кахаре хо лимитхара тсе 15 ца халфус хо ба ле себака са хо сутисецса дыра ле ли-огненный шар Liehang. Metsotso ena ea pele ea ntoa ke e thata ka ho fetisisa, ‘me baprista ba laeang ba tla etsa mosebetsi o motle ka Phallo y Kotlo.
RPS и hlophisitsoeng e lokela ho sebelisa boiphihlelo ba sebaka, Mages (mollo) le Warlocks li tla khanya mona ka Bomo e phelang y Peo ea Bobolu ka ho latellana, ho ba ho sa hlokahaleng ho tsepaminyla maikutlo ho tsepaminyla maikutlo hosan монг.
Litanka ha lia lokela ho lebala ho potoloha Halfus litefiso tsohle tse 4-5 tsa Likotlo tse mpe ‘me bafolisi ba tla tlameha ho lula ba le malala-a-laotsoe hobane e’ ngoe ea litanka e ka mathela e Senya le Draco, хахоло.
Taelo ea lefu e lokela ho ba Storm Rider> Time Warden. Ha li-drakes tse peli li theohile ‘me malinyane a qhotsitsoeng a tlosoa, u tla hloka ho lokolla Slate Dragon ho e etsa hore e makalloe ka linako tse ling. Ka lebaka la nako e tšabehang ea khalefo, u ke ke ua ba le nako ea ho bolaea tse ling tse peli tse setseng empa tšenyo e tla phomola haholo nakong ena ea ntoa ‘me re tla ba le tšenyo eketseh нтоа.
Ho tloha 50%, re tla fumana file ea Lerata le befileng hore re tla tlameha ho shebella, haholo-holo tanka ea Halfus, ho laola tšenyo.
Joalokaha u bona, phapang ke ponahalo ea li-drakes tsohle ka nako e le ‘ngoe.
Ka kakaretso: Litanka li entsoe ka li-drakes tse 4 tse lokelang ho lokolloa qalong ea ntoa ka nako e le ngoe. Ba tlameha ho potoloha Halfus ho latela litekanyetso tsa li-Hits ho qoba ho shoa, le ho sebelisa bokhoni bofe kapa bofe bo ikhethang ha ba ntse ba na le liphofu tse ngata.Ха Хранитель времени и хлокахала (ба Птенцы ле Всадника, ба тламеха хоре эбе ба се ба шуле ха хоаль) танка и тла локолла Дрейк оа хо кетела мме и монг ле е монг о тла шебана ле Халфус ка ботлало.
Bafolisi le DPS limithara tse 15 ho tloha Halfus. Камора 50% re tla tlameha ho mamela Roar.
Ливидео
О порядочности и героизме во время чумы в Гонконге »MercatorNet
Одно можно сказать наверняка: в вас две природы. Скупой, расчетливый против щедрого. Вы будете много лет пытаться примирить их Пока все твои работы не разрослись А вы будете разыгрывать только непросчитанные подарки, Великосердечие, самоотдача, Без памятников, книг и человеческой памяти (Из Мальчик , Чеслав Милош)
Если мы что-то знаем о людях в экстремальных обстоятельствах, так это их замечательная способность к добру.
Я не имею в виду доброту святых, потому что этого достигают лишь немногие. Я имею в виду практическую неприхотливую услужливость, которую я здесь назову порядочностью. В повседневной жизни такая порядочность часто остается незамеченной, хотя это то, что объединяет общины. В необычные времена он принимает героический характер. «Героическая порядочность» — на первый взгляд невероятное сочетание.
Далее следует рассказ о его появлении. Это произошло в жизни и смерти молодого гонконгского врача, который в еще один год страха и неуверенности, кризис атипичной пневмонии 2003 года, стал примером повседневного героизма, на который способны люди.
********
Во время вспышки атипичной пневмонии в 2003 году ни одна группа не заслужила большего уважения со стороны жителей Гонконга, чем передовые медицинские работники. В целом их называли героями дня. И когда болезнь наконец утихла, корреспондент South China Morning Post Элла Ли отметила, что «восемь медицинских работников, погибших в битве против Сарса… показали нам, какие на самом деле герои — люди без ореолов, но просто преданные сердца».
Самой почитаемой из «героев» была молодая врач по имени Джоанна Цзе Юн-ман.На своей базе в больнице общего профиля Туен Мун она заразилась атипичной пневмонией от пациента, как и многие врачи в других местах, но несколько факторов сделали ее особенной. Доктор Це вызвался работать с пациентами с атипичной пневмонией; ей не приказывали это делать. Она осознавала риск, на который шла. Она была первым государственным врачом, заболевшим атипичной пневмонией.
Доктор Це тоже излучал необычный пафос. Когда она умерла 13 мая 2003 года, ей было всего тридцать пять. Она была бездетной и жила одна. За год до этого ее муж заболел лейкемией.Вместе эти голые факты ее жизни были затем усилены тревогами, стремлениями и надеждами, очевидными во время кризиса атипичной пневмонии.
Джоанна Цзе стала общественным символом обычного, непривилегированного человека — «настоящая дочь Гонконга» было обычным рефреном — который сделал необычный поступок. Воплощение профессионализма, она стремилась спасти других, несмотря на потенциальную цену для себя. Ее смерть вызвала волну печали в Гонконге. Дани по радио и в газетах трогательно вспоминали ее «жертвенность» и «беззаветную преданность».На ее похороны пришли сотни людей.
И вскоре после похорон доктора Це начался процесс, который продолжается по сей день: ее «история» вошла в учебные программы ряда школ, призванных обучать гонконгских детей добродетели самоотверженности и духу добровольчества. Двести пятьдесят тысяч экземпляров мемориального буклета, выпущенного ее церковью «Собрание хвалы», были массово распространены по школам и больницам.
А в апреле 2004 года в кинотеатрах Гонконга открылся фильм под названием « The Miracle Box », подробно рассказывающий о жизни Джоанны Цзе до атипичной пневмонии.Еще до того, как фильм был официально выпущен, школы и религиозные организации забронировали 240 просмотров.
Это обычное наблюдение, что «герои» обычно смущены или, по крайней мере, удивлены той фанфарой, которую они получают. Иногда даже отказываются от официальной похвалы. Может быть, это просто ложная скромность? Несомненно, в некоторых случаях это так. Но в других случаях это происходит из веры в то, что «я просто делал свою работу» или делал «то, что сделал бы любой другой при тех же обстоятельствах».«Доктора должны заботиться о больных. Клятва Гиппократа, молчаливая клятва, определяющая призвание врача, гласит: «Я буду использовать свою силу, чтобы помочь больным в меру моих способностей и рассудительности; Я буду воздерживаться от причинения вреда или причинения вреда кому-либо этим ».
Джоанна Цзе практиковала свое призвание и в результате умерла. Но если это было так, если она просто выполняла свой долг, можно ли сказать, что она была «героем»?
В своем романе « Чума » 1947 года, посвященном зараженному болезнями прибрежном алжирском городке Оран, французский писатель Альбер Камю предположил, что приписывание героизма одновременно и дань, и уклонение.Дань уважения: поскольку героизм — это высшая честь, которую мы можем воздать тем, кто проявляет необычайное мужество. Уклонение: потому что само понятие образцового поведения подразумевает, что только сверхчеловеки способны на это.
По определению, героизм не кажется тем металлом, из которого чеканят простые граждане. Таким образом, великие дела — и даже меньшие — можно оставить на усмотрение других. «Я должен вам сказать, — говорит рассказчик и главный герой сериала« Чума », доктор Бернар Рье, — все дело не в героизме.Дело в порядочности. Это может показаться нелепой идеей, но единственный способ бороться с чумой — это приличия ».
Так что же тогда такое порядочность? Порядочность, согласно Камю, — это повседневная, неприхотливая, практичная услуга, которая мало чего ожидает от людей и предполагает только то, что «в мужчинах больше восхищаться, чем презирать». В то время как героизм предназначен для немногих, порядочность — это демократическая добродетель, доступная для обычных людей, основанная на ожидании того, что все способны внести небольшой вклад в общее благо и в борьбу с нищетой и развратом.
Порядочность — это не интеллектуальная добродетель. Это скорее прозаично, чем альтруистично или утопично. Он предлагает не бесконечные перспективы дозволенного, а человеческие пределы, включая пределы того, что можно терпеть без протеста или противодействия. Типичным примером его восприимчивости является замечание Риэ о том, что медицинские бригады действовали так же, не из желания стать святыми, а просто потому, что отказ действовать — «бездействие» — «было бы невероятным в то время».
Рассмотрим в этом контексте документальный пример тех язычников, которые во время Второй мировой спасли евреев от нацистской депортации и смерти.
Мари-Элиза Роже, приютившая еврейских детей во Франции, заявила: «Я не сделала ничего необычного… Я приняла только маленького парня, потерявшего родителей… Я любила его и дала ему поесть. Если бы я этого не сделал, это было бы ненормально ».
И по случаю награждения в Израиле в 1983 году за сокрытие евреев в Голландии женщина по имени Tine zur Kleinsmiede сказала: «« Любой поступил бы так же на моем месте. То есть любой порядочный человек.
Снова и снова те, кто рисковал своей жизнью, чтобы защитить других, говорили, когда их просили сделать это, о нормальности своих действий.Боялись, да, но морально выбор для них был очевиден.
Я считаю аргумент Камю о порядочности острым и убедительным. Но я думаю, что есть ключевое отличие, которое мы можем добавить к его рассказу, которое помогает нам осмыслить публичное приписывание героизма Джоанне Цзе и тем немногим, кто, подвергая себя огромному риску для себя, своих семей, друзей и товарищей, помогать незнакомцам в страшные времена. В этом разница между героизмом славы и героизмом порядочности.
Под героизмом славы подразумеваются опасные действия, совершаемые людьми ради какого-то идеала. Их действия, как правило, громкие и вулканические, зрелищные, драматические, застенчивые, выполняются для того, чтобы доказать правоту, обеспечить жизненно важную цель и запомнить. Часто это сопровождается оттенком удовлетворения, гордости или удовольствия от достигнутого. Герои славы, как правило, рассматриваются ими самими и другими как лидеры или крестоносцы в авангарде какого-либо великого движения.Героизм славы стимулируется войной, потому что военный конфликт является ее главным, хотя и не исключительным, средством актуализации.
Героизм порядочности — совсем другое дело. Во-первых, он тихий и ненавязчивый. Достойно героический поступок, направленный на поддержание стандарта, а не на то, чтобы быть лидером или слугой судьбы. Героическая порядочность — это не агрессивное стремление к делу. И не о публичном праздновании. Речь идет о верности цивилизованному образу жизни, который находится под угрозой.
И хотя героизм славы может побудить его носителя покинуть сообщество, порвать с ним или оставить его позади, чтобы можно было разыграть великое дело, героизм порядочности обычно коренится в самом сообществе. Его героизм избегает выдающихся результатов — возглавить восстание, упасть на взрывное устройство, чтобы спасти своих товарищей, принять мученическую смерть за Господа, — но упорствует в упорной решимости продолжать обычные действия помощи в ситуациях, которые сделали их опасными.
Что делало Джоанну Це и других спасателей героически достойными, а не просто порядочными, так это то, что они были готовы вести себя нормальным образом в опасные времена. Они рисковали своей жизнью и были готовы страдать. Но они действовали таким образом не ради славы или признания.
Доктор Цзе взяла обычные добродетели, которым она научилась в мирное время, и применила их к моменту социального бедствия, эпизоду в истории Гонконга, который многим участникам показался своего рода войной.Зная об опасности контакта с больными атипичной пневмонией, она, тем не менее, вызвалась работать с ними. Ответить на зов долга — значит ответить на профессиональный или профессиональный императив.
Выходить за рамки служебного долга во многих случаях означает проявить любовь и порядочность. Превышение служебного долга в поступке, который явно ставит под угрозу жизнь человека, — это акт героизма. Доктор Цзе проявил героическую порядочность. И поэтому Гонконг, пока он остается приличным местом, всегда будет уважать ее.
Питер Баэр — профессор-исследователь социальной теории в Университете Лингнань, Гонконг. Еще от: Peter Baehr
Коффи Андерсон — TSE Entertainment
Коффи Андерсон прославился благодаря своим видео на YouTube и присутствию в социальных сетях. Помимо кантри, он поет христианскую музыку, а также выпускает христианские версии основной музыки. Он также известен своими интерактивными сценическими постановками.
Коффи вырос в маленьком городке Бангс, штат Техас. После того, как Коффи спел на местном разогреве для группы, которая приехала в город, он немного повеселел. Он никогда не оглядывался! После звукозаписывающих лейблов, чувствуя, что Коффи не готов к подписанию контракта, Коффи создал YouTube.com/CoffeyS SouthernMan и начал СВОЮ карьеру. Коффи использовал свою музыку, комедию и свою индивидуальность, чтобы набрать на свой канал на YouTube около 200 000 подписчиков.
Затем он начал продюсировать свои собственные альбомы, заказывать собственные концерты и редактировать видео в своем гараже.Вместе с Youtube и Facebook у Коффи Андерсона более 500000000 ПРОСМОТРОВ. Коффи, южный человек, занимает 6’5 место, в настоящее время Коффи продал более 500 000 загрузок на iTunes (без звукозаписывающей компании), у него более 107 000 подписчиков на YouTube, более 520 000 лайков в Facebook, более 31 000 подписчиков в Twitter и более 57 000 подписчиков в Instagram!
ВСЕ ИЗ ГАРАЖА! Коффи постоянно гастролирует на сцене, выступает на больших концертах, таких как Родео Хьюстон, встречается с президентом в Белом доме, поет вживую на кулинарном шоу Snoop & Martha, но по-прежнему проводит окружные ярмарки, частные мероприятия, фестивали и религиозные шоу.Он также является национальным коммерческим актером в таких фильмах, как Disney, Taco Bell и Blue Cross Blue Shield. Его последний полноформатный альбом Cowboy Style дебютировал на второй строчке в чарте iTunes Country. Он победил таких, как Крис Стэплтон и Кейн Браун. Он также дебютировал под номером 16 в музыкальных чартах Billboard. Он победил таких, как Джастин Тимберлейк и Ариана Гранде.
Коффи выступал на Fox and Friends, The Blaze Гленна Бека, CMT, BET, TBN, NBC и на бесчисленных сценах, заставляя людей смеяться шутками и танцевать своим золотым голосом.Со времени своего пребывания на Nashville Star на NBC, Коффи обычно дает 2-3 шоу в неделю. От небольших стадионов до родео, от кофеен до баров и таверн, свадеб и частных мероприятий. Коффи нашел свою нишу в самых разных атмосферах по всему миру. Любимый фанатами вечер за выходом, Коффи обращается ко всем рынкам своей приземленной харизмой, южным шармом и комедийным характером. В 2017 году журнал Cosmopolitan назвал Коффи самым сексуальным деревенским мужчиной.
Коффи установил партнерские отношения с такими крупными благотворительными организациями, как Keegans Promise, Фонд поддержки военных воинов, базирующийся в Сан-Антонио, штат Техас, с целью помочь собрать средства на предоставление домов без ипотечных кредитов раненым героям войны.Он также сотрудничал с Leer Vineyards из Байрона, штат Калифорния, чтобы стать лицом Heroic Red Wine, красного вина, которое отдает часть каждой бутылки, проданной MWSF, для поддержки предоставления этих домов без ипотечной ссуды. Фигурку Коффи в натуральную величину теперь можно найти в супермаркетах Wal-Mart по всей стране вместе с вином Heroic Red. Эта звезда поднимается.
«Собаки-герои» Fox Nation посвящены героическим K9 в Афганистане, участвовавшим в миссии Бергдала, рейде Бен Ладена
«Собаки-герои» Fox Nation недавно сфокусировались на двух солдатах K9, чьи героические действия в Афганистане заслуживают похвалы.
Ремко и Каир участвовали в двух очень разных миссиях, и только одна пережила его, но военные говорят, что их героизм следует помнить.
Ролик Fox Nation появился после того, как президент Байден решил, что все войска будут выведены из Афганистана к 11 сентября. Это решение было встречено одобрением одних и насмешками других.
Во время миссии 2009 года, о которой издание Stars & Stripes сообщило, что Пентагон ни подтвердил, ни опроверг, был поиск предполагаемого дезертира, K9 Remco и его человеческие братья приземлились в отдаленном районе Афганистана под обстрелом — в непосредственной близости, они считали, где сержант.Роберт «Боу» Бергдал из Айдахо содержался в плену.
Мужчины сначала открыли ответный огонь по боевикам Талибана, которые вели огонь возле небольшой хижины.
Командир взвода и морской котик Джимми Хэтч сказал, что два вражеских истребителя маневрировали вокруг поля, чтобы дать отпор американцам, якобы ищущим местонахождение Бергдала.
Дрессировщик Майкл Туссен сказал Fox Nation, что это была очень хаотичная сцена, в которой бегали женщины и дети, в то время как его взвод пытался найти двух повстанцев, очевидно преследующих их.
Ремко повел двух солдат к полю, и вскоре солдаты-люди заметили их.
В своем последнем поступке Ремко атаковал повстанцев, не обращая внимания на их местонахождение. Боевики обстреляли собаку, убив ее. Затем боевики застрелили Хэтча, сломав ему бедренную кость. Туссенту удалось убить повстанцев.
FOX NATION DIGS IN THE CURSE OF TIPPECANOE
Звезды и полосы сообщили в то время, что сначала Туссен почувствовал гнев на мятежников, которые тяжело ранили его друга и убили его K9.Но позже этот гнев обратился в сторону Бергдала, потому что трио оказалось в такой ситуации «все из-за эгоистичного человека, который подверг всех нас опасности».
Позже Бергдал признал себя виновным в дезертирстве и недостойном поведении перед врагом и был с позором уволен.
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ, ЧТОБЫ ПОЛУЧИТЬ FOX NATION
В другом эпизоде, посвященном песням Fox Nation’s Hero Dogs, Каир, был показан SEAL K9, который участвовал в рейде Усамы бен Ладена возле Абботтабада, Пакистан.
Во время отдельного рейда в Афганистане в 2009 году проводник Уилл Чесни наблюдал, как Каир необъяснимым образом проигнорировал безобидного ребенка во время набега на дом — нюхая малыша, он двинулся дальше и сразу же ударил вражеского мужчину, почти отрезав ему руку, согласно New York Post.
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ, ЧТОБЫ ПОЛУЧИТЬ ПРИЛОЖЕНИЕ FOX NEWS
Во время рейда Бен Ладена Чесни и Каир были вторым вертолетом, приземлившимся на территории комплекса.