Правило дев ятки: Правило дев’ятки

Posted on by alexxlab

Правило дев’ятки

В написанні запозичених слів іншомовного походження з «и» / «і» треба знати «правило дев’ятки».

«Правило дев’ятки» передбачає запам’ятовування 9 літер ( д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р), після яких у словах іншомовного походження перед приголосним (окрім «Й») пишемо «и».

Для кращого і легшого запам’ятовування радимо використати мнемотехніки:

1. Де ти з’їси цю чашу жиру?

2. Реве та стогне Дніпр широкий, човни з циганами жене

3. Чия це жінка заспівала «Реве та стогне Дніпр широкий»?

4. Зося і Шура – це чужі діти

У власних назвах після д, т, з, с, р пишуть «і». Але необхідно відрізняти правопис прізвищ і загальних назв, які від них походять: Дізель, але дизель

Крім того чинний український правопис 2019 р. вніс корективи у «правило дев’ятки», зокрема з «и», а не з «і» пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ, митрополит, християнство.

Літера «и» також вживається у географічних назвах:

1. Якщо в кінці –ида, -ика: Флорида, Мексика;

2. Після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними: Вірджинія, Алжир, Чикаго, Вашингтон, Лейпциг

3. З -ри- перед приголосними: Париж, Рим, Крит, але Австрія, Ріо-де-Жанейро

4. Після д, т і у деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Палестина, Кордильєри, Ватикан, Сицилія, Сирія, Сиракузи

Букву «і» пишемо:

1. Після букв, які не входять у «правило дев’ятки»: бізнес

2. Перед голосними та [й]: діадема, адажіо, аудієнція

3. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: фрі, парі, колібрі, журі, таксі (але таксист)

4. На початку слів: Іліада, ідея

5. У власних назвах після приголосних, окрім шиплячих: Дідро, Міссісіпі, Лісабон

6. У географічних назвах перед голосним і в кінці слова: Віші, Шіофок.

 

Сподобався матеріал? Поділись ним!

Схожі статті:

  • Найважливіші історичні дати та події. Таблиця
  • Список творів з української літератури, які потрібні на ЗНО-2020
  • Яке ЗНО складати для вступу?
  • 20 художніх засобів, що роблять літературу яскравішою!
  • Програми ЗНО на 2019 рік

Tweet

Додати коментар

«Правило дев’ятки» | Російсько-українські словники

Максим Вакуленко. Про “складні” проблеми українського правопису (українська латиниця, запозичені слова та ін. ). — К.: Курс, 1997. 31 с. — С. 10-14. http://www.philolog.univ.kiev.ua/Lingur/art_17.htm

“Правило дев`ятки” (а точніше — “виняток дев`ятки”) вимагає писати в запозичених загальних назвах після д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р, перед наступними приголосними, букву “и” на місці “і”: сигнал, динамо, принтер і т. д. — а не сігнал, дінамо, прінтер, як вимагає першоджерело. Внесли це “правило ” в українську мову 1913 року С. Смаль-Стоцький і Ф. Ґартнер, які складали свою “Граматику української мови” у Відні — на замовлення і кошти цісарського уряду — і “запозичили” його з польського правопису 1. Як зазначає дослідник історії українського правопису А. Москаленко 2, “Смаль-Стоцький… виступав проти загальновіломого та загальновизнаного твердження, що основою української літературної мови є норми південно-східного українського наріччя”.

Для київсько-полтавського діалекту, що ліг в основу літературної української мови, властиві зм`якшена вимова і звук [і]. Це відчутно навіть у порівнянні з російською вимовою: дірка — дырка, комарі — комары, різниця — разница, шість — шесть, скажіть — скажите, тільки — только, підіграти — подыграть, розігнати — разогнать, безідейний — безыдейный. На відміну від російської, в українському суфіксі -ськ- звук [с] м`який. А народна вимова часто змінює [и] на [і]: Ничипір — Чіпка, Димитрій — Діма, Михайло — Міша.

Виникнення в процесі розвитку української мови дієзного звука [і] (після того, як колишня “и” стала прочитуватися твердо) свідчить про її об`єктивну потребу в ньому та перспективну спрямованість на скорочення немилозвучної твердої вимови.

На жаль, поки що немає надійних фонетичних досліджень цього питання — адже звукоаналізом займалися досі виключно мовознавці, тоді як такі експерименти з дослідження звукових спектрів мали б проводити фахівці, тобто фізики.

Так, науково необґрунтованим є поняття “резонаторів” та пов`язаних із ними формант 3. Справді формантні частоти 300 Hz потребують мінімального (півхвильового) резонатора близько півметра довжиною. Хіба ми говоримо кишками? Частоті 2000 Hz відповідає мінімальний резонатор близько 8 см — це відстань від горла до підборіддя. То хіба язик не бере участі в мовленні? Тому й поняття про “тональність” 3 не узгоджується з дійсним станом речей. Показовою хибою такого довільного трактування звуків є те, що в класифікації “відстані” між приголосними однієї групи виявилися більшими, ніж між приголосними різних груп.

Та й артикуляція українського [и] досліджена ще недостатньо. поки мовознавці мудрують про ступінь піднесеності та про передність, практика подає зовсім інші приклади. Так, теорія співу вимагає виголошувати звуки так, щоб у ротовій порожнині утворювався якнайбільший об`єм — інакше, не буде повноцінного звучання. Ось чому співаки (також актори та диктори) артикулюють [и] як алофон заднього ряду. І така “задність”відображає історичну спорідненість українського [и] з латинським [u] (звук [у]): миша — mus (лат.), ти — tu (італ.). Таким чином, не тільки походження (з давньослов`янських [u] — переднього ряду — та ы — заднього ряду), а й сучасна вимова є підставою віднести український [и] до умовно середнього ряду — аналогічно 4.

З іншого боку, в процесі розвитку мови українська буква “і” стала варіюватися: прочитуватися з різним піднесенням і давати різну дієзність — в залежності від її місця , від швидкості мовлення, від діалекту та від інших чинників. Наприклад, деякі носії мови прочитують “і”дуже близько до “и” — тобто майже недієзно — у таких словах як “депутатів”, “хотів”, “закладів”, “потім”, “певні” тощо. Отже, цей звук має широкий діапазон алофонів, що покриває всі варіанти вимови цього звука в інших мовах.

А коли йде мова про твердість чи м`якість приголосних фонем, не слід забувати, що наступний голосний істотно впливає на попередній приголосний 4 — тому штучно їх розривати не можна.

Зауважимо, що можливість прочитувати приголо[і] свідчить на користь того, щоб вважати /і/ та /и/ різними фонемами.

Звуки [і] та [и] розрізняються не лише в кількох слов`янських мовах, а й у турецькій, ромській, еллінській (грецькій) 5 та ряді інших мов.

Таким чином, тенденція графічної заміни “і” на “и” фактично є кроком назад, оскільки “етимологізує” правопис на шкоду основній засаді української мови — фонетичності. Більше того, такий історичний “реверс” неминуче накидає російське написання: Аргентина, Братислава, Сингапур, Мадрид — та російську вимову (ж, ш, ц читаються твердо): Вірджинія, Вашингтон, Цицерон. Ось чому і тепер актуальні слова І. Франка 6: “Українці російські, привикши до російської мови і російського виговору букв, писали по-українськи завсігди з оглядом на цей виговір .., щоб при російському виголошуванню букв виходило вірно українське слово ”.

Недоречності позиційного розрізнення “і” та “и” також очевидні. Насамперед, фонетичний зв`язок між голосною та наступною приголосною нехтовно малий 5 — тому немає й підстав замінювати “і” на “и” перед частиною приголосних: таксі — таксист.

Що ж стосується виділення особливої групи приголосних, то в процесі становлення та розвитку української мови стверднення приголосних “дев`ятки” не відбувалося 1 — та й у сучасній мові вони пом`якшуються не рідше від інших 7. Отож, як зазаначив І. Огієнко, “цей польський спосіб писання по одних приголосних у, а по других — і, не має під собою жадного мійного наукового грунту” 1.

Недаремно мова довгі роки не приймала (і не приймає) чужого їй “правила”. Ані М. Грушевський, ані укладачі фахових словників періоду “українізації” (1918—1932) його не дотримуються і пишуть: теріторія, дінаміка, цітрустощо 1. Носії ж сучасної мовиохоче вживають форми “казіно”, “ділер”, “стріп-бар” як більш природні. Тай у справді, слово “ділер” і “ діло” — однокореневі.

“Українська радянська енциклопедія” (УРЕ) подає величезнукількість термінів, що традиційно пишуться з “і”, зокрема: сівапітек, сіда, сінди, сірхакпха, сіті. І таке вживання української “і” на місці “і” латинської тим більш доцільне, що дозволяє розрізняти “псевдоомоніми” різного походження крік (висохле річище) — крик, прімус(предмет) — примус, рібо— (перша частинаназви кислоти) — рибокомбінам.

“Виняток дев`ятки” просто незастосовний у тих запозиченнях, де відбулася заміна “е” на “и”: артіль, цісар, Лаврін тощо. Неможливо його дотриматися і в загальних назвах , похідних від абревіатур: стіфівець (від “СТІФ”). Цілком природно, що і складені слова пишуться тільки з “і”: безінерційний, безінформаційний, пресінформ, квазістаціонарний, зігнорувати, педінститут, будіндустрія. (Але й тут є винятки: дихлоретан, диграф.) Незручність “дев`ятки” виявляється ще й у тому, що нефахівцеві часто буває важко розділити слово на такі складові: джіу-джітсу, “Пепсікола”, адідасівський, сідіром (CD-ROM), маріхуана.

Показово, що цей немилозвучний і полонізаторський “виняток дев`ятки” почали активно вживати лише після сумнозвісних репресій 30-х рр. — адже він потужно сприяв витісненню української букви “і”, насаджуючи тим самим російські написання та вимову. А це чудово вкладалося в ідею “злиття мов і націй”. Ось чому ми з тривогою ставимося до будь-яких намірів розширити сферу застосування “правила дев`ятки” 8.

І, як це часто трапляється, нищення самобутності української мови (передусім, її фонетичних засад) дбайливо прикривається гучною “ультрапатріотичною” фразою. На жаль, в Україні так і не знайшлося відповідальних осіб, які змогли б протистоятицьому навальному натискові “диялекету” — незважаючи навіть на застереження відомих мовознавців, зокрема, Святослава Караванського 9.

І четверте видання “Українського правопису” подекуди більше скидається на правопис польський (з російським акцентом). Так, на стор. 101—102надибуємо приклади, переписані прямісінько з польського словника: Аргентина (Argentyna), Мадрид Madryt), Мексика (Meksyk), Сардинія (Sardynia), Сицилія (Sycylia), Скандинавія (Skandynavia), Сирія (Syria), Тибет (Tybet), Вашингтон (Waszyngton). Чим виправдати таке ускладнення правопису? Скидається на те, що укладачі 4-го видання більше переймалися підлаштовуванням під польський правопис, а не закономірностями розвитку української мови та звучанням першоджерела. Між іншим ,ті ж поляки записують назви Chicago, Chile, Singapur, Tirana згідно з першоджерелом. А наші “патрійотичні грамотії” тут їх “переплюнули”, замінивши “і” на “и”. Все ж ми трохи незалежні! (?)

Що ж стосується термінів, які традиційно писали з “і” — фортіссімо, бравіссімо тощо, — то від заміни “і” на “и” вони не лише набули “російського” вигляду, а й втратили виразність, притаманні мові-першоджерелу. Млявість і нудоту приносять “брависимо” з “фортисимо”. Де тут італійська експресія й темперамент? А якої величезної переробки потребуватиме УРЕ…

***

Отже, “правило дев`ятки”:

Без сумніву, треба дотримуватися чинного правопису. Але, як бачимо, подібні заплутані “правила” часто ставлять складні питання навіть перед мудрими й досвідченими вченими мужами. Тому, поспівчуваймо учням…

***

1. Максим Вакуленко. Російсько-український словник фізичної термінології / за ред. проф. О. В. Вакуленка. — К., 1996. — 236 с.
М. О. Вакуленко. Про переклад та запозичення чужомовних слів. / Вісник НАН України, 1995, № 11-12, с. 78-81. — С. 79.

2. А. Москаленко. Історія українського правопису (радянський період). — Одеса: Одеський університет, 1968. — 39 с. — С. 24.

3. Н. І. Тоцька. Сучасна українська літературна мова: фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. — К.: Вища школа, 1981, —183 с.
В. С. Перебийніс. Кількісні та якісні характеристики системи фонем української літературної мови. — К.: Наукова думка, 1970. — 272 с.

4. Л. В. Бондарко. Звуковой строй современного русского языка. — М.: Просвещение, 1977. — 175 с.

5. Максим Вакуленко. Російсько-український словник фізичної термінології / за ред. проф. О. В. Вакуленка. — К., 1996. — 236 с.
М. О. Вакуленко. Про переклад та запозичення чужомовних слів. / Вісник НАН України, 1995, № 11-12, с. 78-81. — С. 79.
М. О. Вакуленко. До правопису чужомовних географічних власних назв. / Вісник геодезії та картографії , 1996, № 1 (5). — С. 86-92.

6. М. О. Вакуленко. Про переклад та запозичення чужомовних слів. / Вісник НАН України, 1995, № 11-12, с. 78-81. — С. 79.

7. В. С. Перебийніс. Кількісні та якісні характеристики системи фонем української літературної мови. — К.: Наукова думка, 1970. — 272 с.

8. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства імені О. О. Потебні; Ін-т української мови. — 4-те вид., випр. й доп. — К.: Наукова думка, 1993. — 240 с.
А. А. Бурячок. Про концепцію нової (остаточної) редакції українського правопису. / Освіта, 1995, № 9-10 (27 вересня — 4 жовтня). — С. 8-9.

9. Святослав Караванський. Секрети української мови. — К.: Кобза, 1994.

Что такое правило девяток и как его можно применять при лечении ожогов?

Правило девяток — это метод, используемый для оценки TBSA, информации для инфузионной реанимации и инициирования процесса перемещения пациента. В целях безопасности пациентов правило девяток должно рассчитываться только медицинскими работниками.

 

Для ожоговых и реконструктивных центров Америки (BRCA), ожоговых центров нашей системы оказания помощи, персонала служб экстренной помощи и многих других учреждений правило девяток является основой неотложной помощи и предожоговой помощи. Правило девяток — это метод, используемый для оценки общей площади поверхности тела (TBSA) или процента обожженной поверхности тела. Медицинские работники обычно используют правило девяток при приеме пациентом перед началом инфузионной терапии.

При приеме нового пациента с ожогами медицинские работники оценят пациента на наличие тяжелой травмы, которую необходимо устранить до получения ожогов, и стабилизируют состояние пациента. Если нет других травматических повреждений, которым необходимо уделить первоочередное внимание, то ожоговая бригада приступит к лечению ожоговых повреждений. Одним из первых шагов в неотложной помощи при ожогах является использование правила девяток для оценки TBSA. Правило девяток не используется для каждого ожогового пациента. Обычно он используется для расчета наиболее тяжелых ожогов, таких как ожоги второй, третьей и четвертой степени. Ожоги первой степени считаются легкими ожогами и, как правило, не требуют медицинской помощи, госпитализации или инфузионной терапии.

При расчете TBSA ожоговая бригада или аварийно-спасательные службы используют в качестве руководства схему тела по правилу девяток. Эта диаграмма показывает процентное соотношение каждой части тела, передней и задней части. Каждая часть тела разбита на части по 9%, отсюда и правило девяток. Например, каждая рука взрослого человека считается как 4,5% передней и 4,5% задней, что составляет 9% на каждую руку из 100% всего тела. Каждая взрослая нога считается как 9% для передней и 9% для задней части, всего 18% для каждой ноги в целом и так далее. Когда ожоги широко распространены или здесь и там есть ожоги, обычной практикой является использование размера ладони пациента для расчета этих областей с учетом ладони как 1%.

Правило девяток для взрослых разбито следующим образом:

  • Голова (включая шею): 4,5% спереди (спереди) и 4,5% сзади (сзади), всего 9%
  • Каждая рука (включая кисти): 4,5 % спереди и 4,5 % сзади, всего 9 % на каждую
  • Туловище: 9% спереди и 9% сзади, всего 18%
  • Таз: 9% спереди и 9% сзади, всего 18%
  • Гениталии: 1% передний
  • Каждая ножка (включая ступни): 9% спереди и 9% сзади, всего 18% каждый

Однако правило девяток для взрослых не рекомендуется для лечения несовершеннолетних. Для этих педиатрических пациентов правило девяток корректируется с учетом пропорциональных различий в голове, туловище и ногах.

Правило девяток для педиатрических пациентов разбито следующим образом:

  • Голова (включая шею): 9% спереди и 9% сзади, всего 18%
  • Каждая рука (включая кисти): 4,5% спереди и 4,5% сзади, всего 9% каждый
  • Туловище: 18% спереди и 18% сзади, всего 36%
  • Каждая нога (включая ступни): 7 % спереди и 7 % сзади, всего 14 % на каждую

Важно отметить различия между правилом девяток для взрослых и детей. Для детей в возрасте от 0 до 9 лет существует два основных отличия:

  1. Голова ребенка при рождении пропорционально больше и составляет 18% площади его тела. За каждый год старше одного года с головы до девяти лет следует вычитать 1%. Голова детей в возрасте десяти лет и старше должна быть рассчитана на 9%.
  2. При этом на каждую ногу до девяти лет следует прибавлять по 0,5%.

После расчета TBSA ожоговая бригада начинает реанимацию жизненно необходимыми жидкостями. Жидкостная реанимация включает замену или восполнение жидкости, потерянной организмом во время ожоговой травмы, с использованием предпочтительного раствора Рингера с лактатом (LR) или физиологического раствора, если LR недоступен. Жидкостная реанимация направлена ​​на поддержание кровообращения (перфузии) и функции органов, избегая неадекватного или чрезмерного восполнения жидкости. Правильная инфузионная терапия зависит от точного расчета TBSA пациента. Крайне важно точно дозировать жидкость, так как у перегруженных пациентов часто наблюдается повышенный уровень смертности и заболеваемости. Обратите внимание, однако, что не все ожоговые больные нуждаются в реанимации. Ожоги менее 10% TBSA не требуют инфузионной терапии.

Использование правила девяток для оценки TBSA не только помогает рассчитать надлежащую инфузионную реанимацию, но также устанавливает объем внутривенного (IV) доступа, необходимого ожоговому пациенту (15% или более = по крайней мере один и 40% или более = по крайней мере два ) и необходимость транспортировки пациента.

Американская ассоциация ожогов установила десять критериев для перевода пациента с ожоговой травмой на лечение. Один из этих десяти критериев включает перевод пациентов с неполными ожогами с ≥10% TBSA.

Стремление к специализированной помощи при ожогах позволило ожоговым центрам, подобным тем, что входят в систему BRCA, исследовать, внедрять и совершенствовать методы ранней реанимации, чтобы избежать чрезмерно агрессивного лечения инфузионной терапии. Если у вас есть какие-либо сомнения, позвоните члену нашей команды по записи по телефону 855-863-9595 или воспользуйтесь нашим приложением Burn для быстрой консультации между поставщиками услуг. Ожоговые эксперты BRCA лечили десятки тысяч пациентов с ожогами. Они доступны 24 часа в сутки 7 дней в неделю, чтобы помочь в обеспечении точности расчета жидкости и общей потребности в жидкости.

Дополнительные ресурсы по лечению ожогов для медицинских работников можно найти на сайте burncenters.com или здесь.

 

 

 

Ожоги, дети, взрослые, Уоллес и другие

Правило девяти: ожоги, дети, взрослые, Уоллес и другие
  • Рак молочной железы
  • ВЗК
  • Мигрень
  • Рассеянный склероз (РС)
  • Ревматоидный артрит
  • Диабет 2 типа
  • Статьи
    • Кислотный рефлюкс
    • СДВГ
    • Аллергии
    • Болезнь Альцгеймера и деменция
    • Биполярное расстройство
      • 9 0019 Рак
    • Болезнь Крона
    • Хроническая боль
    • Простуда и грипп
    • ХОБЛ
    • Депрессия
    • Фибромиалгия
    • Заболевания сердца
    • Высокий уровень холестерина
    • ВИЧ
    • Гипертония
    • ИЛФ
    • Остеоартрит
    • Псориаз
    • Кожные заболевания и уход
    • ЗППП
  • Откройте для себя
    • Темы о здоровье
      • Питание
      • Фитнес
      • Уход за кожей
      • Сексуальное здоровье
      • Женское здоровье
      • Психическое благополучие
      • Сон
    • Обзоры продуктов
      • Витамины и добавки
      • Сон
      • Психическое здоровье
      • Питание
      • Домашнее тестирование
      • CBD
      • Мужское здоровье
    • Оригинальная серия
      • Fresh Food Fast
      • Дневники диагностики
      • You’re Not Alone
      • Настоящее время 9 0020
    • Серия видео
      • Молодежь в центре внимания
      • Здоровый урожай
      • Нет больше тишины
      • Будущее здоровья
  • План
    • Проблемы со здоровьем
      • Осознанное питание
      • Знатоки сахара
      • Двигайтесь
      • Здоровье кишечника
      • Mood Foods
      • Выровняйте позвоночник
    • Find Care
      • Первичная помощь
      • Психическое здоровье
      • Акушер-гинеколог 9 0020
      • Дерматологи
      • Неврологи
      • Кардиологи
      • Ортопеды
    • Тесты на образ жизни
      • Управление весом
      • У меня депрессия? Викторина для подростков
      • Вы трудоголик?
      • Как хорошо ты спишь?
    • Инструменты и ресурсы
      • Новости здравоохранения
      • Найдите диету
      • Найдите полезные закуски
      • Лекарства от А до Я
      • Здоровье от А до Я
    9 0020
  • Connect
      • Рак молочной железы
      • Воспалительные заболевания кишечника
      • Псориатический артрит
      • Мигрень
      • Рассеянный склероз
      • Псориаз

    • 20 июля 2018 г.

    Что такое правило девяток?

    Правило девяток — это метод, который врачи и работники скорой медицинской помощи используют для простого расчета потребности в лечении человека, получившего ожоги.

    Его иногда называют правилом девяток Уоллеса в честь доктора Александра Уоллеса, хирурга, впервые опубликовавшего этот метод. Создание этого метода приписывают Пуласки и Теннисону.

    Медицинский работник проведет визуальный осмотр, чтобы найти серьезно обожженные участки и использовать правило девяток, чтобы быстро подсчитать, какой процент тела человека обгорел. В то время как врачи будут проводить более тщательное обследование для оценки ожогов, они могут использовать правило девяток, чтобы быстро оценить человека и начать рекомендовать лечебные центры и вмешательства, чтобы помочь человеку.

    Правило девяток предназначено для использования при:

    • ожогах второй степени, также известных как неполные ожоги
    • ожогах третьей степени, известных как ожоги полной толщины

    Правило девяток назначает процент, равный девяти или кратный девяти, чтобы определить, какая площадь поверхности тела повреждена. Для взрослых правило девяток:

    Медицинский работник может использовать расчеты по правилу девяток несколькими способами. Это включает в себя объем замены жидкости и степень ухода, в котором нуждается человек.

    Когда человек получает ожог второй степени или хуже, защитный слой кожи разрушается. В результате они теряют значительное количество воды в организме. Это делает обеспечение жидкости жизненно важным, чтобы помочь человеку поддерживать общее количество воды в организме. По данным Национального института здравоохранения, при ожогах площадью более 20–25 процентов от общей площади поверхности тела требуется значительное внутривенное введение жидкостей. Врачи также будут использовать предполагаемую площадь обожженной поверхности тела, чтобы определить, сколько жидкости следует вводить.

    Правило девяток также может сообщить медицинской бригаде, принимающей пациента, насколько серьезна травма. По данным Национального института здравоохранения, медицинские работники также знают, что ожоги, превышающие 30 процентов тела человека, могут быть потенциально смертельными.

    Если у человека ожоги 10 процентов поверхности тела или более, лечение ран должен проводить специализированный ожоговый центр. К другим обстоятельствам, при которых ожоговый центр должен лечить раны, относятся:

    • если пациент ребенок0020
    • когда обожжены ключевые области тела, такие как руки, ноги, гениталии, лицо или крупные суставы
    • химические ожоги
    • электрические ожоги
    • наличие ожогов третьей степени

    Другой пример как провайдер может использовать правило девяток, чтобы определить, сколько доступа IV необходимо. Если у человека обожжено 15 или более процентов общей площади поверхности тела, ему потребуется как минимум одна периферическая линия для внутривенного введения жидкостей. Если тело человека обожжено на 40 и более процентов, ему потребуется как минимум две капельницы.

    Врачи обычно не используют одни и те же вычисления в правиле девяток для детей. Это связано с тем, что дети, как правило, имеют другие пропорции тела, чем взрослые, в том числе большую голову и меньшие ноги. Например, по данным Национального института здоровья, у детей пропорционально голова на 20 процентов больше, чем у взрослых. У младенцев также ноги на 13 процентов меньше, чем у взрослых.

    Поэтому есть несколько корректировок правила девяток у детей:

    Ожоги представляют собой серьезную болезненную травму, требующую немедленного лечения и вмешательства. Правило девяток служит для медицинского работника быстрым методом оценки степени травм человека. Если человек с ожогами — ребенок, правило девяток следует скорректировать из-за различий в пропорциях ребенка.

    Последнее медицинское рассмотрение от 19 июля 2018 г.

    Как мы рецензировали эту статью:

    Healthline придерживается строгих правил выбора поставщиков и полагается на рецензируемые исследования, академические исследовательские институты и медицинские ассоциации. Мы избегаем использования третичных ссылок. Вы можете узнать больше о том, как мы обеспечиваем точность и актуальность нашего контента, прочитав нашу редакционную политику.

    • Оценка ожогов и планирование реанимации: правило девяток. (н.д.).
      uwhealth.org/emergency-room/assessing-burns-and-planning-resuscitation-the-rule-of-nines/12698
    • Сортировка и лечение ожогов – термические травмы. (2017).
      chemm.nlm.nih.gov/burns.htm
    • Helttiaratchy S. (2004). Начальное лечение обширного ожога: II — оценка и реанимация. DOI:
      10.1136/bmj.329.7457.101
    • Lee KC, et al. (2014). История ожогов: прошлое, настоящее и будущее. DOI:
      10.4103/2321-3868.143620
    • Краткое руководство: Стабилизация ожога. (н.д.).
      uwmedicine.org/airlift-nw/Documents/burn-pocket-card-final.pdf

    Поделиться этой статьей 20, 2018

    Читать дальше

    • Ожоги: типы, методы лечения и многое другое

      Медицинское заключение Modern Weng, DO

      Ожоги характеризуются тяжелым повреждением кожи, вызывающим отмирание пораженных клеток. Большинство людей могут оправиться от ожогов без серьезных последствий для здоровья…

      ПОДРОБНЕЕ

    • Химические ожоги

      Медицинское заключение Cynthia Cobb, DNP, APRN, WHNP-BC, FAANP

      Найдите информацию о химических ожогах и способах их предотвращения их . Узнайте о причинах, симптомах и лечении химических ожогов.

      ПОДРОБНЕЕ

    • Пересадка кожи

      Медицинский обзор Кэтрин Ханнан, доктора медицины.

      Найдите информацию о том, зачем делается пересадка кожи, как подготовиться к пересадке кожи и чего ожидать во время и после пересадки кожи.

      ПОДРОБНЕЕ

    • Домашние средства от ожогов

      Большинство ожогов первой и второй степени можно вылечить в домашних условиях, обдав пораженный участок прохладной водой в течение 20 минут. Вы также можете облегчить боль с помощью…

      ПОДРОБНЕЕ

    • Ожоги от кипятка

      Медицинское заключение Синтии Кобб, DNP, APRN, WHNP-BC, FAANP

      Ожоги или ошпаривания кипятком — это травмы, вызванные влажным теплом и парами. Узнайте, как предотвратить эти ожоги и как лечить их в домашних условиях.

      ПОДРОБНЕЕ

    • Ожог языка

      Медицинское заключение Джудит Марцин, доктора медицины.

      Ожог языка может быть болезненным и раздражающим. Если вы пьете горячие жидкости и едите горячую пищу, вы рискуете обжечь язык. Узнать больше…

      ПОДРОБНЕЕ

    • Может ли солнечный ожог вызвать заложенность носа?

      Медицинское заключение Стейси Сэмпсон, D.O.

      Тяжелые солнечные ожоги иногда называют солнечным отравлением. Это может вызвать сильное обезвоживание, которое вызывает симптомы гриппа.

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *